СТРАТЕГІЯ РОЗВИТКУ АВТОМОБІЛЕБУДУВАННЯ В СИСТЕМІ ДЕРЖАВНИХ СТРАТЕГІЧНИХ ІМПЕРАТИВІВ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

СТРАТЕГІЯ РОЗВИТКУ АВТОМОБІЛЕБУДУВАННЯ В СИСТЕМІ ДЕРЖАВНИХ СТРАТЕГІЧНИХ ІМПЕРАТИВІВ

24.06.2020 21:34

[Секція 1. Економіка, організація і управління підприємствами, галузями, комплексами]

Автор: Шевченко Інна Юріївна, доктор економічних наук, доцент, Харківський національний автомобільно-дорожній університет


Автомобілебудування є невід’ємною та стратегічно важливою частиною машинобудівного комплексу, промисловості та національної економіки, яка забезпечує високі показники доданої вартості, залучення інвестицій і створення робочих місць. В Україні автомобілебудування віднесено до пріоритетних галузей економіки [1]. 

Втім, пріоритетний статус національного автомобілебудівного комплексу наразі отримує відображення лише в численних нормативно-правових актах. На практиці ж спостерігається глибока криза вітчизняного автомобілебудування, що, в першу чергу, проявляється в стрімкій втраті конкурентних позицій на національному ринку автомобілів і зниженні конкурентного потенціалу автовиробників [2]. 

У таких умовах актуалізується необхідність здійснення довгострокового державного протекціонізму розвитку автомобілебудування як стратегічно важливої частини машинобудівного комплексу та промисловості України. Разом з тим слід дотримуватися гармонізаційного підходу та забезпечувати узгодженість проєкту Стратегії розвитку автомобілебудування України з положеннями чинних державних стратегічних імперативів.

В Україні наразі прийнято досить велику кількість стратегій розвитку, серед яких у контексті дослідження автомобільної промисловості доцільно виділити наступні: Стратегію сталого розвитку «Україна – 2020» [3]; Стратегію розвитку малого і середнього підприємництва в Україні на період до 2020 року [4]; Національну транспортну стратегію України на період до 2030 року [5]; Стратегію підвищення рівня безпеки дорожнього руху в Україні на період до 2020 року [6]; Стратегію розвитку оборонно-промислового комплексу України на період до 2028 року [7]; Експортну стратегію України («дорожню карту» стратегічного розвитку торгівлі) на 2017-2021 роки [8]; Стратегію розвитку системи технічного регулювання на період до 2020 року [9]; Енергетичну стратегію України на період до 2035 року «Безпека, енергоефективність, конкурентоспроможність» [10]; Національну стратегію управління відходами в Україні до 2030 року [11]; Стратегію подолання бідності [12]; Стратегію державної кадрової політики на 2012-2020 роки [13].

Критичний аналіз перелічених вище стратегічних імперативів України дозволив здійснити групування їх завдань за пріоритетними напрямами: пріоритет № 1 − «кадрове забезпечення», пріоритет № 2 − «державно-приватне партнерство» та «фінансово-інвестиційне забезпечення», пріоритет № 4 − «регламентація та сертифікація», пріоритет № 5 − «інновації», пріоритет № 6 − «екологізація та енергоефективність»,  пріоритет № 7 − «ринкове середовище», пріоритет № 8 − «управління», пріоритет № 9 − «матеріально-технічне забезпечення», пріоритет № 10 − «регіоналізація та кластеризація». Таку пріоритетність на засадах гармонізаційного підходу приймемо в основі проєкту Стратегії розвитку автомобілебудування України.

При цьому, вважаємо взаємопов’язаними такі напрями проєкту Стратегії розвитку автомобілебудування України: 

− напрям № 1 «Кадрове забезпечення», напрям № 8 «Управління» та напрям № 10 «Регіоналізація та кластеризація». Для забезпечення реалізації зазначених пріоритетів важливим є створення на підприємствах автомобілебудівного комплексу інновативної системи розвитку кадрового й управлінського потенціалів автомобілебудування, яка б відповідала кращим світовим практикам. Наразі вбачаємо перспективу ефективного кадрового забезпечення конкурентоспроможності та розвитку автомобілебудування України у впровадженні дуальної форми здобуття освіти. Повсякчасне впровадження дуальної форми здобуття освіти, в першу чергу, буде сприяти максимізації відповідності загальних і професійних компетентностей і, врешті решт, інтегральної компетентності молодих фахівців вимогам роботодавців. Також дуальне навчання передбачає відновлення інституту «наставництва», що дозволить зберегти зайнятість для працівників старшого віку та підвищити якість адаптації молодих фахівців на робочому місці;

− напрям № 2 «Державно-приватне партнерство», напрям № 2 «Фінансово-інвестиційне забезпечення», напрям № 4 «Регламентація та сертифікація», напрям № 5 «Інновації», напрям № 6 «Екологізація та енергоефективність», напрям № 9 «Матеріально-технічне забезпечення» та напрям № 10 «Регіоналізація та кластеризація». Автомобілебудування як підгалузь машинобудування згідно чинного законодавства України належить до сфер застосування державно-приватного партнерства. Втім, на даний момент в Україні не реалізовується та не заплановано до реалізації в найближчий час жодного проєкту в сфері автомобілебудування на засадах державно-приватного (публічно-приватного) партнерства. Складність проблем розвитку автомобільної промисловості України потребує реалізації комплексного підходу. Поєднання виділених напрямів проєкту Стратегії розвитку автомобілебудування України − «державно-приватне партнерство», «фінансово-інвестиційне забезпечення», «регламентація та сертифікація», «інновації», «екологізація та енергоефективність», «матеріально-технічне забезпечення», «регіоналізації та кластеризація» − вбачається у реалізації кластерних ініціатив у автомобільній промисловості. Взаємовигідне партнерство держави та автовиробників щодо створення кластерів зі спільним розподіленням фінансування, ризиків і ефектів видається практично єдиною можливістю для комплексного вирішення проблем розвитку конкурентного потенціалу автовиробників і підвищення конкурентоспроможності вітчизняної автомобілебудівної продукції;

− напрям № 7 «Ринкове середовище» та напрям № 10 «Регіоналізація та кластеризація». Україна, як і будь-яка значна за територією країна, традиційно характеризується суттєвою міжрегіональною диференціацією соціально-економічного розвитку. Відповідно, ринок автомобілів буде мати певні особливості в регіонах чи їх сукупності, економічних районах. Розуміння цих особливостей, їх природи, характеру та сили впливу на збутову діяльність вітчизняних автовиробників дозволить сформувати більш ефективні моделі управління розвитком автомобільної промисловості України в умовах інтенсифікації процесів регіоналізації.

Результатом реалізації Стратегії розвитку автомобілебудування України буде сталий розвиток вітчизняної автомобільної промисловості, що, зокрема, отримає відображення у: синергетичному розвитку конкурентного потенціалу підприємств автомобілебудування; підвищенні конкурентоспроможності автомобілів вітчизняного виробництва; модифікації життєвого циклу автомобілебудівного комплексу.

Література:

1. Шевченко І.Ю. Місце автомобілебудування в промисловості України. Проблеми та перспективи розвитку підприємництва: Матеріали Х Міжнародної науково-практичної конференції (м. Харків, 25 листопада 2016 року). Х.: ХНАДУ. Т. 1. С. 146148.

2. Шевченко І.Ю. Інтегральна оцінка конкурентоспроможності автомобілебудівних підприємств України. Проблеми і перспективи розвитку підприємництва: Збірник наукових праць Харківського національного автомобільно-дорожнього університету. 2018. № 2(21). С. 211−233.

3. Про Стратегію сталого розвитку «Україна – 2020»: Указ Президента України від 12 січня 2015 р. № 5/2015. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ 5/2015

4. Про схвалення Стратегії розвитку малого і середнього підприємництва в Україні на період до 2020 року: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 24 травня 2017 р. № 504-р. URL: https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/504-2017-р

5. Про схвалення Національної транспортної стратегії України на період до 2030 року: Розпорядження Кабінету  Міністрів України від 30 травня 2018 р. № 430-р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/430-2018-р

6. Про схвалення Стратегії підвищення рівня безпеки дорожнього руху в Україні на період до 2020 року: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 14 червня 2017 р. № 481-р. URL: https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/481-2017-р?lang=en

7. Про схвалення Стратегії розвитку оборонно-промислового комплексу України на період до 2028 року: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 20 червня 2018 р. № 442-р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/442-2018-р

8. Про схвалення Експортної стратегії України («дорожньої карти» стратегічного розвитку торгівлі) на 2017-2021 роки: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2017 р. № 1017-р. URL: https://zakon.rada. gov.ua/laws/show/1017-2017-р

9. Про схвалення Стратегії розвитку системи технічного регулювання на період до 2020 року: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2015 р. № 844-р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/844-2015-р

10. Про схвалення Енергетичної стратегії України на період до 2035 року «Безпека, енергоефективність, конкурентоспроможність»: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 18 серпня 2017 р. № 605-р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ 605-2017-р

11. Про схвалення Національної стратегії управління відходами в Україні до 2030 року: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2017 р. № 820-р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/820-2017-р

12. Про схвалення Стратегії подолання бідності: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 16 березня 2016 р. № 161-р. URL: https://zakon.rada. gov.ua/laws/show/161-2016-р

13. Про Стратегію державної кадрової політики на 2012-2020 роки: Указ Президента України від 1 лютого 2012 р. № 45/2012. URL: https://zakon2. rada.gov.ua/laws/show/45/2012



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота