ПОДРУЖЖЯ ЯК ЄДИНИЙ СУБ’ЄКТ ЗОБОВ’ЯЗАЛЬНИХ ПРАВОВІДНОСИН - Наукові конференції

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ПОДРУЖЖЯ ЯК ЄДИНИЙ СУБ’ЄКТ ЗОБОВ’ЯЗАЛЬНИХ ПРАВОВІДНОСИН

28.10.2020 10:00

[Секція 3. Цивільне та сімейне право. Цивільне процесуальне право. Комерційне право. Житлове право. Зобов’язальне право. Міжнародне приватне право. Трудове право та право соціального забезпечення]

Автор: Місяць Олександр Андрійович, здобувач наукового ступеня доктора філософії, кафедра цивільного права та процесу Хмельницького університету управління та права імені Леоніда Юзькова


В процесі реалізації своєї правосуб’єктності, учасники цивільних правовідносин набувають цивільних прав та обов’язків, які нерозривно пов’язані між собою і становлять зміст зобов’язання. Як відомо, на стороні боржника або кредитора можуть бути як одна особа, так і їх множинність (ч.1 ст.509, ч.2 ст.510 ЦК України) [1]. Особливу цікавість викликає множинність осіб у зобов’язанні, де стороною виступає подружжя, в особі членів подружжя, адже в такому випадку зобов’язання змінюється під впливом сімейно-правової ознаки, а саме спільності майна подружжя з огляду на положення статті 65 Сімейного кодексу України. При цьому, в такому зобов’язанні члени подружжя можуть спільно виступати як солідарні боржники або кредитори або ж окремо виступати в якості боржника чи кредитора, залежно від наявності всього одного критерію, - наявності інтересу сім’ї, що є оціночним поняттям, яке недоцільно закріплювати на законодавчому рівні. Його наявність надає цивільно-правовим договорам сімейно-правової ознаки у вигляді зміни обсягу обов’язків сторони за договором, імперативного покладення таких обов’язків на іншу сторону як на солідарного боржника (без включення другого з подружжя до сторін договору), не властивої для цивільних правовідносин. Доведення його наявності при укладенні договору є самостійною підставою для віднесення набутого за договором майна до спільної сумісної власності. Отже, вказаний критерій є нічим іншим, як підтвердженням наявності узгодження дій одного з подружжя з волею іншого з подружжя. Таким чином, подружжя, в особі його членів, є за своєю правовою природою єдиним суб’єктом зобов’язальних правовідносин.

Правові наслідки вищенаведеного твердження, які ще раз підтверджують існування такої єдності можуть бути найрізноманітніші. Наприклад, в разі укладення договору купівлі-продажу, чи будь якого іншого оплатного договору про передачу речі між членами подружжя, такий договір не зумовить настання жодних правових наслідків, оскільки обсяг спільної власності подружжя не зміниться. 

Відособлено розглянемо подружжя як боржників перед третіми особами. З одного боку, діє презумпція згоди іншого з подружжя якщо майно за договором було використане в інтересах сім’ї [2]. Однак, в разі укладення договору одним з подружжя як боржником, з третьою особою, за наявності згоди іншого з подружжя, презюмується використання одержаного майна в інтересах сім’ї й інший з подружжя відповідатиме разом з ним як солідарний боржник, якщо не доведе зворотнього [3].

Таким чином, хоча законодавчо обумовлена єдність подружжя як суб’єкта зобов’язальних правовідносин захищає слабшого члена подружжя від зловживань з боку іншого з подружжя, на нашу думку, чинні положення Сімейного кодексу України, які визначають юридичну фікцію подружжя як єдиного суб’єкта зобов’язальних правовідносин, лише ускладнюють цивільний оборот. Тому слід погодитись з твердженням про те, що для того щоб виключити ситуацію, що одним з подружжя доведеться виконувати частину боргових зобов’язань за правочином, який він фактично не вчиняв на ймовірно невигідних для останнього умовах необхідно доповнити Сімейний кодекс України окремою нормою, яка б визначала особливості зобов'язальних правовідносин, учасником яких виступає лише один із подружжя [4, 166].

Література:

1. Сімейний кодекс України/ Офіційний сайт Верховної Ради України, URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text;

2. Постанова КЦС/ВС від 03.05.2018 по справі №639/7335/15-ц, URL: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/73896622;

3. Постанова Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2020 року у справі № 638/18231/15-ц, URL: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/90458942 );

4. Багач Е.М., Білоусов Ю.В. Сімейний кодекс України: Науково-практичний коментар/ Авт. колектив Багач Е. М., Білоусов Ю. В., Ватрас В. А., Давидова Н. О., Кодинець А. О. - К.: Ліга 2010. - 577 с.

________________

Науковий керівник: Ватрас Володимир Антонович, кандидат юридичних наук, доцент, Хмельницький університет управління та права імені Леоніда Юзькова



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота