ЖІНКИ В МЕНЕДЖМЕНТІ: РОЗВИТОК ГАЛУЗІ ДОСЛІДЖЕННЯ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ЖІНКИ В МЕНЕДЖМЕНТІ: РОЗВИТОК ГАЛУЗІ ДОСЛІДЖЕННЯ

10.02.2022 21:13

[Секція 2. Менеджмент]

Автор: Прилуцька Тетяна Юріївна, студентка Київського національного університету імені Тараса Шевченка


Усвідомлення гендеру, як центральної ознаки усіх аспектів повсякденного життя, набуває усе більшого поширення. Загалом, дослідження гендеру в управлінні та організаціях постійно розвиваються. Коли область дослідження динамічна, корисно зупинитися та підвести підсумки тем і моделей, щоб як критикувати поточний стан, так і інформувати про майбутні перспективні дослідження. Розуміючи основні проблеми, ми можемо створювати та розвивати нові знання. Таким чином, метою роботи є аналіз розвитку галузі гендерних досліджень в управлінні та організаціях.

Початкові дослідження гендеру в управлінні та організаціях походять з 1970-х років XX століття. Ранні дослідження використовували переважно чоловіче бачення як для пояснення організаційної поведінки, так і визначення пояснювальних змінних вибору та поведінки підприємців під час відкриття та управління бізнесом. Тому погляд жінок у діловому світі був орієнтований на минуле. Жінки в управлінні та організаціях не сприймалися як прояв природної соціальної еволюції, де жінка більше не обмежена рамками своєї ролі матері, дружини та/або домогосподарки, а радше як виняток, що представляє інтерес [2].

Проте з початку 1980-х років XX століття спостерігається підвищений інтерес до жінок-менеджерів і підприємців, часто з міждисциплінарної точки зору, поєднуючи, наприклад, такі галузі, як соціологія, психологія, менеджмент, а також організаційні дослідження та економіка. Представлений аналіз спрямований на оцінку сфери гендеру в управлінні та організаціях, що розвивається, з метою визначення домінуючих тем дослідження та виявлення тих, які ще потрібно дослідити. У ньому розглядається новітня література в цій галузі з різних точок зору: корпоративне управління; жіноче підприємництво; конфлікт інтересів; відмінності між чоловіками і жінками; дискримінація тощо [5]. 

Ми твердо переконані, що майбутнє може включати більше досліджень з цієї проблематики, щоб закрити цю прогалину, і як доказ ми вказуємо на дослідницьку мережу з гендерних досліджень під назвою «IPAZIA». Обсерваторія Іпазія була заснована з метою окреслити міждисциплінарні, комплексні та оновлені дослідження, послуги та проекти, пов’язані з жінками та гендерними проблемами на місцевому, національному і міжнародному рівнях. Щороку Обсерваторія Іпазія проводить масштабний семінар, щоб ініціювати національні та міжнародні дебати на найактуальніші та найскладніші теми з гендерних питань. Бачення семінарів – спроектувати сьогодення в майбутнє [4].

Враховуючи, що ми живемо у час величезних змін (стосуються технологій, економіки, культури і суспільства) з швидкими інноваціями, глобалізацією, зростанням економіки, ми очікуємо, що ці взаємопов’язані явища, які впливають на усі аспекти нашого життя, стануть предметом гендерних досліджень. Ці впливи також можуть призвести до невизначеності та суперечностей, які, у свою чергу, можуть загрожувати, порушувати або приносити нові можливості та переваги для жінок. 

Глобалізація поєднується з локалізмом: різноманітність розглядають як рушій для створення цінності в організаціях; інтеграцію мігрантів можна вважати важелем відновлення застійних економік розвинених країн; стійкість у середньостроковій та довгостроковій перспективах є основною метою для підприємств, які прагнуть поєднати прибутковість з увагою до навколишнього середовища і соціального добробуту. Гендерні дослідження можуть сформувати новий погляд на взаємозв’язок цих сфер діяльності, оскільки вони стосуються статі, соціальної та культурної ідентичності, економіки, суспільства, інститутів та геополітичних контекстів [1].

Загалом дослідження, що стосуються відмінностей між жінками та чоловіками, присвячені аналізу їх нерівності у різних соціально-демографічних та геополітичних контекстах, а також академічній кар’єрі. Ми вважаємо, що необхідні додаткові дослідження у цій галузі, щоб подолати гендерний розрив у науці і техніці. 

Більшість досліджень конфлікту інтересів стосуються балансування часу між роботою і сім’єю. Деякі автори більше зосереджуються на дискримінації жінок на робочому місці та в інших політичних, економічних і соціальних контекстах.

Для того щоб запропонувати потенційні рішення для подолання гендерного розриву, може бути використаний міждисциплінарний підхід, який поєднує управління та організацію, психологію, соціологію, політичну економіку та право [3].

Отже, проведений аналіз гендерних досліджень дозволяє краще зрозуміти напрямки їх подальшого розвитку та, насамперед, свідчить про зростаючу увагу до скорочення розриву між гендерними дослідженнями і практикою. 

Майбутні напрямки досліджень стосуються відкриття нових сфер людської діяльності, вирішення занедбаних проблем та консолідації традиційних галузей гендерної нерівності. Ми повинні використовувати інноваційні методології, надавати емпіричні дослідження щодо ґендеру, запропонувати нові рішення для подолання гендерного розриву на практиці.

Література:

1. Весельська А. Л. Гендерний аспект лідерства: теоретичний аналіз / А. Л. Весельська // Наука і освіта. – 2014. – № 5 (122). –С. 19–24.

2. Гарькавецька Н.С. Гендерна психологія, 2009. URL: http://medbib.in.ua/gendernaya-psihologiya-2.html

3. Гендерна рівність та якість менеджменту, 2018. URL: https://mim.kiev.ua/events/view/genderna-rivnist-ta--jakist-menedzhmentu 

4. Гетьман О.О. Гендерна рівність – запорука розвинутого суспільства, 2015. URL: http://genichesk-rda.gov.ua/index.php?option=com

5. Кормич Л. І. Гендерний аспект феномену політичного лідерства: теоретичні засади / Л. І. Кормич // Актуальні проблеми політики. – 2014. – Вип. 52. – С. 19–26.

_____________________

Науковий керівник: Жилінська Оксана Іванівна, доктор економічних наук, професор кафедри менеджменту інноваційної та інвестиційної діяльності Київського національного університету імені Тараса Шевченка



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота