СОТЕРІОЛОГІЧНА МІСІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ДУХОВНОЇ ПІСНІ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

СОТЕРІОЛОГІЧНА МІСІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ДУХОВНОЇ ПІСНІ

29.07.2022 17:47

[7. Мистецтвознавство]

Автор: Яценко Галина Володимирівна, аспірантка кафедри музикознавства та методики музичного мистецтва, Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка


Українська духовна пісня всією своєю образною системою, філософським змістом є надзвичайно багатовимірна і багатозначна. Духовна пісня являється унікальним фактором, здатним впливати на почуття, емоції, свідомість та підсвідомість людини з надзвичайно глибокою духовною проникливістю. Духовні пісні пробуджують в людині душевну насолоду, гармонію, радість, адже в її основі лежить Слово Боже, що є початком усього світу, та слово про Бога, слово прослави Творця, слово, яке виражає любов і віру людини до свого Спасителя і свідчить про Його ласку і любов.

Вся українська духовна культура і її складова – українська духовна пісня, базується на двох постулатах, що випливають зі Святого Письма, перший стосується ставлення людини до Бога, як Абсолюту, Творця, Правди (Мт. 22:37, Мк. 12:30, Лк. 10:27), а другий – ставлення людини до людини (Мт. 22:39, Гал. 5:14, Мк. 12:31). Саме рівень любові до ближнього визначає силу любові до Господа та глибину віри у Нього. 

Однак, сучасний стан української культури, яка не пов’язує своє функціонування з Творцем, переживає сьогодні кризу і втрачає духовність. Це явище гостро відчувається людиною у будь-якому віці, адже людина, як духовне створіння, віддалившись від Абсолюту,  отримує душевну порожнечу та духовний занепад. Тому вирішення даної проблеми залежить також від рівня її осмислення різногалузевими науковими напрямами – релігієзнавством (А. Колодний, П. Косуха, П. Яроцький, Я. Стасяк), філософією (М. Боришевський, М. Попович, ), мистецтвознавством (Д. Болгарський, Ю. Медведик, В. Медушевський, О. Сироїд, ), педагогікою (В. Зеньківський, Л. Кондрацька, О. Олексюк, )та ін.. 

Концептуальні засади для вирішення проблеми духовно-душевного зцілення пропонує Л. Кондрацька, яка подає ідею відновлення сотеріологічного характеру виховання і навчання учнів. Її реалізація «передбачає коригування світоглядної апперцепції учня, тобто спонукання його до переосмислення самого себе і навколишнього світу, виходу із егоцентричної самоізоляції і актуалізації природної здатності приймання благодаті соборного єднання з Творцем. Це, у свою чергу, веде до переображення його мислення, почуттів, вторинних драйвів, що рівнозначне покаянню як кроку до наближення перспективи обоження.» [4] Авторка стверджує, що «можливість таких сутнісних змін відкривається юній особі завдяки вихованню совісної волі, оскільки сáме вона (в силу дарованої їй свободи) поставлена на чолі смислоутворювальної діяльної природи людини і визначає вибір місця для його ціннісних вкладів: банку Небесного, а чи Його тимчасових земних філій.» Цей процес, на думку науковиці, найбільш ефективно відбувається в художньо-інтелектуальному середовищі. [4] 

Через художнє пізнання, керуючись сотеріологічною стратегією, людина може вийти на якісно новий, вищий духовний рівень, з високими моральними принципами та відповідними чеснотами, які базуються на християнських засадах, що їх декларує Церква.

Основне сотеріологічне положення, яким керується Церква, полягає у спасінні людства ціною кровної жертви Ісуса Христа. «І нема ні в кім іншім спасіння. Бо під небом немає іншого Ймення, даного людям, що ним би спастися ми мали» (Дії 4:12). Згідно даного положення, людина, в силу своєї природи, не спроможна сама осягнути повноти буття, спастися. Бог з власної волі, через втілення, смерть і воскресіння Свого Сина Ісуса Христа, дає людству шанс на спасіння. «Оце ж воля Мого Отця, щоб усякий, хто Сина бачить та вірує в Нього, мав вічне життя, і того воскрешу Я останнього дня» (Ів. 6:40).

Спасіння людини – процес тривалий, який відбувається поетапно, в основі якого лежить віра. «Бо спасенні ви благодаттю через віру, а це не від вас, то дар Божий» (Еф. 2:8). Імперативом для людини на шляху до спасіння є особистісний взаємозв’язок з Ісусом Христом, досвід співпереживання, співпричастя у лоні Церкви. Людина, зорієнтована на спасіння, послуговується всіма властивими Церкві засобами, до яких входить Літургія, з притаманними їй сакральними музичними жанрами, які, разом зі своєю основною функцією, задовольняють і естетичні потреби людини.  

Духовна пісня в контексті сотеріологічного підходу є жанром більш доступнішим, оскільки вона має ширше коло побутування, і є легшою для сприймання. В цих піснях християнська тематика виступає «не як самодостатнє джерело, а як трансформований індивідом вияв власного бачення християнської релігії крізь призму свого світосприйняття» [6, 94]. 

Осмислення феномену української духовної пісні відбувалося на основі вивчення праць українських науковців, релігієзнавців, музикознавців, філософів М. Антоновича, Б. Кудрика,  В. Ільїна, В. Гнатюка, Д. Болгарського, О. Олексюк, В. Зеньківського, М. Поповича, О. Ярош, В. Медушевського, М. Боришевського, В. Лосського, Н. Синкевич та ін. 

О. Гнатюк, зокрема, визначає українську духовну пісню як  «словесно-музичні віршовані твори із строфічною побудовою, які поставали протягом 17-18 ст. і мали позалітургійне культове призначення» [2]. О. Сироїд вважає, що «духовна пісня української усної традиції – численна група поетично-музичних творів, об’єднаних насамперед релігійною християнською тематикою, наділених здатністю набувати особливого духовного сенсу в житті віруючої людини, виконувати важливе призначення задоволення її душевних релігійних потреб» [7].  О. Зосім розглядає духовні пісні, як складову церковної та позацерковної культури Нового часу, що органічно входять у сакральний простір богослужіння і сакралізований простір повсякденного буття християнина. [3]

Спасіння – індивідуальний вибір людини. Обравши сотеріологічну концепцію буття, зробивши свій вибір на користь спасіння у Христі, людині так чи інакше доводиться проходити особистий акт покаяння. У тематиці українських духовних пісень яскраво виражається  цей аспект християнської доктрини спасіння людської душі. Покаянні пісні, як особливий жанр духовної пісні, здатні вирішувати екзистенційні проблеми людини у духовному вимірі.

У своїй розвідці про покаянні духовні пісні Д. Матіяш зазначає, що в цих піснях здійснюється спілкування людини-каянника з Богом. В текстах покаянних пісень авторка спостерігає, що на перший план тут виходить «відірваність людини від Бога, неможливість через гріх спілкування з Ним, втрата любові та Божої благодаті, отже, відірваність від блага. У цьому ракурсі гріхи, які коїть людина, сприймаються, як її біда, як горе, котрому можна зарадити, звернувшись до Бога в молитві про очищення.» [5]

Д. Болгарський у своєму дослідженні про розспіви Києво-Печерського монастиря в контексті сотеріологічного підходу визначає рівні духовного зростання музичних творів. [1]  

У розробленій і доповненій нами ієрархічно-смисловій систематизації музичних жанрів [8], яка складає 8 рівнів, де ієрархічні рівні мають дві форми – низьку і високу (винятки – перший рівень, який має тільки низьку форму, сьомий та восьмий рівні, які мають виключно високу форму функціонування), українська духовна пісня знаходиться на шостому рівні ієрархічно-смислової системи. До цієї форми належать пісні на духовну тематику, які виконуються і в концертних залах, і у храмах, а  шостий рівень характеризує пісні, які виходять за межі світської музики і виражають релігійне  світовідчуття людини. Саме такими є українські духовні пісні – все ще не сакральні , але вже і не світські: 

- «Припадаю до Тебе, мій Христе» аранж. о. Б Ватащука; 

- «Прославимо Маму» сл. О. В. Мендруня ЧСВВ, муз. М. Дацка;

- М. Лисенко «Боже великий, єдиний»;

- «Страдальна мати» (церковна пісня), гармонізація В. Семчишина;

- «О, Мати Божа, о, райський цвіте» М. Підгірянка, Б.Кудрик;

- « Стрітення» о. В. Б. Мендрунь, А. Гнатишин;

- «Богородице Діво» А. Гнатишин;

- «Царю небесний» О. Нижанківський;

- «Як славен наш Господь в Сіоні» Д. Бортнянський;

- «Хресним древом» М. Лисенко.

Аналізуючи, до прикладу, пісня «Припадаю до Тебе, мій Христе», у якій розкривається уся сутність спасіння: через особистість Ісуса Христа («О, світла правдо вічного  життя,/ О, незбагненна мудросте любові», «Ягня покірне і страшний судде, /Небесна славо і спасіння світу»), через Пресвяту Євхаристію («Прийди у наші зболені серця,/ В святому Тілі, в найсвятішій крові», «Чиста Крове і Тіло Пречисте,/ В моїм серці замешкайте знов»), через пригадування біблійних сюжетів («Тож блудний син вернувся, бо прозрів,/І на колінах молить про прощеня»). Тут простежується увесь цикл навернення і покаяння грішної людини, згідно із сотеріологічною концепцією, яка властива християнству («Спаситель Сам обійми нам відкрив», «Допоки суд Твій праведний гряде»), також, як і будь-якій молитві, присутнє благання («Прийми нас грішних під Свою опіку»). 

Ще одним прикладом може послужити пісня-кант «Хресним древом» М. Лисенка, в якій  розкривається найсокровенніший та найтрагічніший епізод в акті спасіння усього людства – мученицька смерть Спасителя на хресті. Точний детальний опис картини, яка описується в пісні, взятий зі Святого Письма («Тернов вінець возложиша, придаша трьох гвоздей», «І той ребра прободе, іспустися кров з водою і дрожайша упаде»). У тексті канту відчувається любов людини до свого Спасителя і жалісливе ставлення до Його страждань («Котрії руці та же і нозі святії Твої пробадаша сквозі»). Особливий драматичний момент розкривається словами «І той познавши смерть Божого Сина, плачучи всім, провозгласив: ужалися, кожная душа». А в кінці першого і другого епізодів чуємо: «Плачмося, всі християне». Кант «Хресним древом» розповідного характеру, М. Лисенко використав у цьому творі динаміку, побудовану на контрасті, переважає p, pp, лише в гострі драматичні моменти –  F, FF, коли жіночі партії звучать у високій теситурі, в терцію, що додає звучанню певного  трагізму.

 Духовна пісня базується на біблійних сюжетах, вона створювалася як професійними музикантами, так і на аматорському рівні. Взаємодоповнення через класичну музику стало основою для народження нових пісень та нових сюжетів. 

Проаналізувавши українську духовну пісню, її особливості впливу на свідомість та підсвідомість людини, її сакраментальне значення у житті християнина, можемо зробити висновок про важливість сотеріологічної місії таких пісень. 

Література:

1. Болгарський Д. А. Києво-Печерський розспів як співочий феномен української культури : автореф. дис. … канд. мистецтвознавства : 17.00.01. Київ,  2002.  24 с.

2. Гнатюк О. Є. Українська духовна барокова пісня.  Варшава; Київ, 1994.

3. Зосім О. Л. Східнослов’янська духовна пісня: сакральний вимір : Монографія. Київ : НАКККіМ, 2017. 328 с.

4. Кондрацька Л. А. Сотеріологічна концепція мистецької дидактики : Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. Теорія і методика мистецької освіти. Київ, 2015. № 18 (23). – с. 13-18. URI: http://enpuir.npu.edu.ua/handle/123456789/14934

5. Матіяш  Д. Особливості поетики української барокової духовної пісні (на матеріалі покаянних пісень). Магістеріум. Вип. 4. Літературознавчі студії. 2000. С. 28.

6. Медведик Ю. Є. Українська духовна піснетворчість XVII-XVIII століть (загальна характеристика). Українське музикознавство. 1998. № 28. с. 94-105. 

7. Сироїд О. І. Духовна пісня в український усній традиції першої половини ХІХ століття: проблеми функціонування та інтерпретації : автореф. дис. … канд. філолог. наук : 10.01.07. Львів, 2017. 23 с.

8. Яценко Г. В. Ієрархічно-смислова систематизація музичних жанрів за рівнями духовного зростання. Магістерський науковий вісник. Тернопіль, 2018. № 30. С. 114-116.



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота