ФЕМІНІТИВИ В СУЧАСНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРНІЙ МОВІ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ФЕМІНІТИВИ В СУЧАСНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРНІЙ МОВІ

26.05.2023 23:46

[8. Філологічні науки]

Автор: Жовнір Ольга Миколаївна, старший викладач, Київський національний університет будівництва і архітектури


Упродовж історії розвитку української мови особливих змін зазнали найменування осіб жіночої статі за різними характеристиками. Фемінітиви в українській мові не є новим явищем. Вони мають довгу історію розвитку, що бере початок з індоєвропейської мови й продовжується до сьогодні, характеризуючись своєрідними ознаками на кожному етапі розвитку, а особливо відчутними на сучасному. 

За свідченням дослідників української мови, фемінітиви вперше згадувалися ще у церковнослов’янсько-українському друкованому словнику Лаврентія Зизанія у ХVІ столітті. Словник Б. Грінченка (1907-1909) фіксує такі ж слова, понад 700 фемінітивів є у «Словнику української мови» в 11 т. Взагалі, на початку ХХ століття українські науковці жваво дискутували про фемінітиви, адже жінки почали впевнено займати місця в різних сферах діяльності. Активно досліджували й вивчали слова-фемінітиви М. Брус, І. Ковалик, С. Бевзенко, 

П. Білоусенко, Л. Булаховський, В. Горпинич, В. Коломієць, А. Майборода,

В. Німчук, О. Пономарів, І. Фекета та інші. Мовознавці досліджували словотвірну структуру найменувань осіб жіночої статі окремих семантичних груп, займалися класифікацією жіночих найменувань за семантичними відношеннями, а також дослідженням словозміни та словотвору. Саме завдяки цьому фемінітиви й виокремилися на українському лексичному тлі з власною неповторною історією, а тепер становлять окрему підсистему слів. 

У 2019 р. Кабінет Міністрів України ухвалив нову редакцію правопису, який містить рекомендації та правила творення фемінітивів. Зокрема, утворювати фемінітив можна шляхом додавання суфікса до вже наявного іменника чоловічого роду за граматичним родом. В українській мові нараховується понад 13 таких суфіксів, але найпродуктивнішими є близько 4-6, зокрема,  -к- : юрист - юристка, кандидат – кандидатка;

 -иц- : працівник – працівниця, засновник – засновниця;

 -ин- : етнолог – етнологиня, маркетолог – маркетологиня;

 -ес- : поет – поетеса, критик – критикеса.

До 2020 року в офіційно-діловому мовленні насамперед керувались офіційним Класифікатором професій, де були зазначені переважно маскулінітиви, тому фемінітиви були обмежені у вживанні в документації та професійному мовленні. Проте наказом Мінекономіки від 18.08.2020 р.  затверджено зміну № 9 до Національного класифікатора професій: «За потребою користувача при внесенні запису про назву роботи до кадрової документації окремого працівника професійні назви робіт можуть бути адаптовані для позначення жіночої статі особи, яка виконує відповідні роботи. Наприклад, інженер – інженерка, верстатник широкого профілю – верстатниця широкого профілю, соціолог – соціологиня». Відтепер фемінітиви офіційно затверджені в усіх мовних сферах.

Мова – це живий організм, який трансформується відповідно до суспільних змін, але й може на певному етапі відштовхувати якісь нововведення, а на іншому -  приймати їх. Нова норма в українському правописі регламентує способи творення фемінітивів і не пропонує стилістичних обмежень щодо їхнього вживання. Але вона не зобов’язує їх використовувати, якщо мовець не відчуває в цьому потреби або не сприймає того чи іншого слова на фонетичному чи іншому мовному рівні. Тут ключовим критерієм доцільності має стати час і питання практики: одні слова витримають випробування, увійдуть в активний словниковий запас українців, інші, можливо, ні.

Література:

1. Брус М. Фемінітиви в українській мові : генеза, еволюція, функціонування : монографія. Івано-Франківськ : ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника», 2019. 440 с. 

2. Брус М. Словник фемінітивів як спроба упорядкування мови Леся Мартовича. Прикарпатський вісник НТШ. Слово. 2019. № 2(54). С. 50-61.

3. Пилипюк С. Маркетологиня, водійка та підприємиця: що таке фемінітиви та чому ми їх вживаємо. Та до чого тут гендерна рівність і русифікації. URL:https://www.the-village.com.ua/village/city/talk/285571-marketologinya-vodiyka-tapidpriemnitsya-scho-take-feminitivi-ta-chomu-mi-yih-vzhivaemo

4. Український правопис. Київ : Наук. думка, 2019. 392 с.

Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота