ЩОДО ПИТАННЯ ДОТРИМАННЯ ДЕРЖАВАМИ-ЧЛЕНАМИ ПРАВА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ - Наукові конференції

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ЩОДО ПИТАННЯ ДОТРИМАННЯ ДЕРЖАВАМИ-ЧЛЕНАМИ ПРАВА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ

26.05.2023 23:50

[2. Юридичні науки]

Автор: Погарченко Тетяна Віталіївна, кандидат юридичних наук, доцент кафедри міжнародного, цивільного та комерційного права, Державний торговельно-економічний університет



Право Європейського Союзу застосовується в державах-членах на основі принципів: верховенства права ЄС, прямої дії, непрямої дії та відповідальності держав. Згідно копенгагенських критеріїв країна, яка хоче стати повноправним членом Євросоюзу має відповідати правовому критерію, тобто взяти на себе «членські» зобов’язання, включно з дотриманням цілей політичного, економічного та валютного союзу. Отже,  законодавство всіх країн-членів ЄС наближене до права ЄС (acquis ЄС) і законодавча діяльність цих країн не повинна йти всупереч йому, що підтверджує принцип верховенства права ЄС. Але на практиці існують випадки недотримання державами-членами зазначеного принципу. 

Загалом обов’язок забезпечити наявність відповідних засобів для  виконання права ЄС лежить на державах-учасницях. Проте існування численних порушень в цій сфері з боку різних національних органів, в тому числі судових, говорить про недосконалий характер такого забезпечення. Тому прецедентна практика Суду ЄС має велике значення для забезпечення ефективності права Євросоюзу. І в першу чергу це рішення Суду ЄС, які встановлюють принципи відповідальності держав-членів за порушення права ЄС, одне з яких – в об’єднаних справах С-6 та 9/90 Andrea Francovich and Danila Bonifaci and others v Italian Republic [1]. Зазначене судове рішення, а також інші в цій сфері, започаткували принцип відповідальності за не імплементацію директив та більш широкий принцип відповідальності за будь-які порушення права ЄС державами-членами установчих договорів ЄС [2, с. 66].

Що стосується розгляду справ щодо порушення державами права Євросоюзу, то Суд ЄС розглядає їх за позовом Єврокомісії, а не фізичних чи юридичних осіб. Так, одним із завдань Єврокомісії є жорсткий контроль дотримання права ЄС державами-членами. Хоча багато її позовів зумовлені окремими скаргами, поданими фізичними та юридичними особами [3, с. 7].

Єврокомісія веде діалог з відповідною державою-членом, який має подвійну мету. З одного боку, він дозволяє такій державі-члену припинити правопорушення. З іншого боку, він дозволяє їй підготуватися до захисту. Так, наприклад, 18 вересня 2022 року Єврокомісія ухвалила пропозицію щодо заходів для захисту бюджету ЄС від порушень принципів верховенства права в Угорщині (корупція і відступ від демократії) у вигляді призупинення частини фінансування з бюджету ЄС після перемовин і отримання пояснень від уряду цієї країни й проведення ним неефективних дій щодо припинення порушення [4]. 

Після цього Єврокомісія може звернутися до Суду ЄС з відповідним позовом. І в разі прийняття Судом рішення, яким визнається порушення законодавства ЄС, відповідна держава-член зобов’язана вжити усіх заходів для припинення правопорушення. Невиконання цього зобов’язання може призвести до наступного провадження у справі про правопорушення і вже до накладення фінансової санкції. Це можуть бути періодичні виплати або одноразовий платіж, в залежності від типу, серйозності і тривалості відповідного правопорушення. Так, у справі C-387/97 Commission of the European Communities v. Hellenic Republic Суд призначив штраф у розмірі 20 000 євро на день. А одну з найбільших за весь час санкцій було накладено на Італію у 2011 році за неповернення незаконно наданої державної допомоги (справа C-496/09 European Commission v. Republic of Italy). Італія була зобов’язана одноразово сплатити 30 мільйонів євро, а також здійснювати періодичні виплати (30 мільйонів євро щопівроку, помножені на відсоток неповернутої допомоги) [3, с. 7].

Отже, принципи відповідальності держав-учасниць Євросоюзу становлять важливу складову правової системи дотримання ними права ЄС, що є безумовною гарантією бути повноправним членом Союзу і користуватися всіма можливостями, що дає така інтеграція, зокрема отримання інвестицій і бажане співробітництво з іншими країнами. 

Література:

1. European Court of Justice. Joined Cases C-6/90 and C-9/90 Andrea Francovich and others, Danila Bonifaci and others v. Italian Republic. European Court Reports. 1991. P. I-5403 – I-5418.

2. Право Європейського Союзу : підручник. За ред. Р. А. Петрова. Київ : Істина, 2019. 392 с.

3. Огляд прецедентного права Суду Європейського Союзу у сферах, що регулюються Угодою про асоціацію між Україною та ЄС. Проект ЄС «Підтримка впровадження Угоди про асоціацію між Україною та ЄС» 2018. 539 с. URL: https://eu-ua.kmu.gov.ua/sites/default/files/inline/files/review-of-the-case-law-of-the-eu-court-of-justice-fields-covered-by-the-association-agreement-2018.1.1.ukr_1.pdf (дата звернення: 24.05.2023).

4. Rule of law conditionality mechanism: Council decides to suspend €6.3 billion given only partial remedial action by Hungary. Офіційний сайт Ради ЄС. URL: https://www.consilium.europa.eu/en/press/press-releases/2022/12/12/rule-of-law-conditionality-mechanism/ (дата звернення: 24.05.2023).

Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота