НЕОБОРОТНІ АКТИВИ В ОБЛІКОВО-АНАЛІТИЧНІЙ СИСТЕМІ ПІДПРИЄМСТВ - Наукові конференції

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

НЕОБОРОТНІ АКТИВИ В ОБЛІКОВО-АНАЛІТИЧНІЙ СИСТЕМІ ПІДПРИЄМСТВ

14.05.2014 15:25

[Секція 4. Бухгалтерський облік, аналіз і аудит]

Автор: Огаренко Тетяна Анатоліївна, магістр спеціальності «Облік та аудит», Запорізький національний університет


В умовах реформування господарських процесів проблеми обліку необоротних активів набувають виняткової актуальності в зв’язку з необхідністю отримання користувачами достовірної інформації про наявність, стан та ефективність використання основних засобів, нематеріальних активів, довгострокових біологічних активів тощо. 

Результати дослідження сутності та природи необоротних активів, дали можливість зробити висновок, що ця категорія бухгалтерського обліку є однією з найважливіших складових активів підприємства. Порівнявши дане поняття у різних джерелах, нами було сформульоване наступне: під необоротними слід розуміти активи з достовірно визначеною вартістю, що використовуються підприємством у господарській діяльності більше одного року (або операційного циклу, якщо він більший за рік). 

Для приведення національних стандартів у відповідність до міжнародних було запроваджено П(С)БО 7, П(С)БО 32 і П(С)Б0 27. Це призвело до того, що в Україні облік на цій ділянці здійснюють за трьома стандартами. У п. 9 П(С)БО 32 зазначено, що одиницею обліку інвестиційної нерухомості є земельна ділянка, будівля або їх поєднання, а також активи, що утворюють з інвестиційною нерухомістю цілісний комплекс і в сукупності генерують грошові потоки. Подібне явище є проблематичним, адже об’єднання на одному аналітичному рахунку вартості землі, будівель, споруд та інших об’єктів нерухомості унеможливлює нарахування амортизації на нерухомість.

Також виникає безліч запитань при розгляді п. 23 ПСБО 32, де зазначено: «Стаціонарно встановлені об’єкти основних засобів (ліфти, кондиціонери), вартість яких врахована при визначенні справедливої вартості інвестиційної нерухомості, обліковуються в позабалансовому обліку за первісною вартістю. Усі інші активи, які використовуються разом з інвестиційною нерухомістю, оцінюються за первісною переоціненою вартістю і відображується в обліку відповідно до П(С)БО 7 «Основні засоби». Виходить склалося таке положення, коли єдиний об’єкт нерухомості має обліковуватися за різними оцінками: за справедливою вартістю, а частина його складових – за первісною вартістю [2]. 

Значні зміни в побудові обліку необоротних активів виникли після введення П(С)БО 27 «Необоротні активи, утримувані для продажу та припинена діяльність», який виділяє в окрему групу ті довгострокові активи, балансова вартість яких буде відшкодована, як правило, шляхом продажу. Планом рахунків для обліку цих об’єктів передбачено субрахунок 286 «Необоротні активи, утримувані для продажу». Виникає парадокс: придбання засобів праці повинно здійснюватися для подальшого  331використання, а не з метою продажу, і на момент прийняття рішення про реалізацію цей актив уже був на підприємстві, і не є новопридбаним. 

Згідно з наказом Міністерства фінансів України від 05.03.2008 р. № 353 у вписуваному рядку 275 «IV. Необоротні активи та групи вибуття» відображається вартість необоротних активів та груп вибуття, утримуваних для продажу. Проте наведена інформація про активи порушує принцип класифікації статтей активу в послідовності зростання їх ліквідності. Ось чому пропонується вартість необоротних активів, утримуваних для продажу [4, с. 21-22]. 

Враховуючи попередні дослідження запропоновано: 

− виключити субрахунок 100 «Інвестиційна нерухомість» із складу основних засобів та ввести його окремим рахунком; 

− виключити субрахунки 107 «Тварини» та 108 «Багаторічні насадження» та включити їх до складу рахунку 16 «Довгострокові біологічні активи», виділивши окремі субрахунки. 

− облік капітальних витрат на поліпшення земель здійснювати на субрахунку 101 «Земельні ділянки», а субрахунок 102 виключити із складу об’єктів основних засобів. 

− ввести нову удосконалену форму, яка об’єднає Акт приймання-передачі та інвентарну картку обліку основних засобів в один документ. 

Таким чином, можна зазначити, що існує безліч невирішених дискусійних питань щодо обліку необоротних активів. Актуальною і 332 відкритою є проблема адаптації міжнародних стандартів, що регулюють облік до вітчизняного агропромислового виробництва. Отже, можна спостерігати перспективність подальших досліджень в області обліку необоротних активів підприємства.




Література:

1. Моссаковський В. Невирішені питання обліку непоточних активів / В. Моссаковський // Бухгалтерський облік і аудит. — № 5. — 2010. — С. 17—28. 

2. Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку (МСБО) 41 «Сільське господарство» [Електронний ресурс]/— Режим доступу: http://www.minfin.gov.ua/document/92454/%D0%9C%_41.pdf;. 

3. Скиба О. І. Облік довгострокових біологічних активів /О. І. Скиба // Університетські наукові записки. – №1. – 2010. 

4. Хома С. Особливості обліку необоротних активів, утримуваних для продажу / С. Хома // Бухгалтерський облік і аудит. — № 4. — 2009. — С. 20—24. 



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота