РОЗВИТОК МИТНОГО РЕГУЛЮВАННЯ І МІЖНАРОДНОГО МИТНОГО ПРАВА - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

РОЗВИТОК МИТНОГО РЕГУЛЮВАННЯ І МІЖНАРОДНОГО МИТНОГО ПРАВА

04.11.2014 15:02

[Секція 2. Конституційне право. Конституційне процесуальне право. Міжнародне право]

Автор: Вашуленко Олена Леонідівна, студентка, Національний університет Державної податкової служби України


Актуальність проблеми. В умовах глобалізації світової економіки зростає роль і значення митного регулювання як елементу державного регулювання зовнішньоторговельної діяльності. Більшість країн світу давно усвідомили, що розвиток взаємної торгівлі – це благо для всіх, а єдині стандарти митного регулювання міжнародної торгівлі – це необхідність. На сьогодні українське законодавство не завжди враховує основні положення міжнародного митного права щодо відповідних питань і містить у ряді випадків норми, які регулюють митні відносини інакше, ніж це передбачено міжнародними конвенціями. Таким чином, одним із напрямів удосконалення митного регулювання є приведення українського митного законодавства у відповідність із загальноприйнятими стандартами міжнародного митного права.

Аналіз останніх наукових досліджень і публікацій. Теоретично-методологічною основою дослідження проблем розвитку митного регулювання і міжнародного митного права є роботи відомих учених, серед яких слід виділити: В.Т.Білоуса, І.В.Бураковського, В.Будкіна, І.А.Грицяка, Л.М.Давиденко, А.І.Кредисова, Д.Г.Лук’яненка, Г.М.Немирі, С.В.Осики, А.В.Осики, В.Т.Пятницького, А.І.Румянцева, В.Р.Сіденка, А.С.Філіпенка, В.О.Шамрая та ін. 

Мета роботи. Метою наукової статті є дослідження проблем і напрямів розвитку митного регулювання і міжнародного митного права.

Виклад основного матеріалу дослідження. Розглядаючи міждержавну співпрацю з митних питань, можна виділити два блоки (рівні) такої співпраці. Перший – загальносвітового масштабу, – тут співпраця здійснюватиметься, наприклад, через спеціальні організації системи ООН, механізм Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ/СОТ), у рамках Всесвітньої митної організації. Другий – це регіональний рівень. До нього можна віднести різні регіональні інтеграційні угрупування і міжнародні організації, що займаються, головним чином, вирішенням регіональних проблем міжнародної торгівлі, але при цьому вирішуються питання саме митного регулювання, такі як ЄС, ЄАВТ, ЛАВТ, СНД.

ГАТТ/СОТ, ЮНКТАД, Всесвітня митна організація та інші авторитетні міжнародні організації формують єдині міжнародні стандарти і норми, які суверенні держави не можуть не враховувати при формуванні національних законодавств у сфері зовнішньоторговельного і митного регулювання, навіть не будучи членами вищеназваних організацій 1, с.54. У подібній ситуації універсальні норми міжнародного митного права застосовуються при регулюванні митних відносин як загальновизнані принципи і звичаї міжнародного права, набуваючи при цьому пріоритету над національним законодавством. 

Останніми роками, за рахунок нормативних актів, що приймаються у рамках Всесвітньої митної організації, СОТ, Співдружності Незалежних Держав, формується міжнародне митне право. Як зазначає Л.М. Давиденко, «загалом можна говорити про те, що у нас вже на сьогодні є достатня законодавча і, частково, підзаконна нормативна база для функціонування України в міжнародному митному праві без завдання збитків національним інтересам і цілям митного регулювання» 2, с.89. 

Економічні перетворення, що відбуваються у всьому світі, та процеси інтеграції не залишають шансів Україні шукати і встановлювати свої власні, національні правила митного регулювання, формується нова філософія митного регулювання. Сьогодні можна з упевненістю говорити про появу принципово нового підходу до митного регулювання, що враховує підприємницькі інтереси учасників зовнішньоекономічної діяльності. Митне законодавство усе більше інтегрується з економічним правом. 

Охарактеризуємо інтеграційні процеси в митній політиці країн СНД, в список яких входить і Україна. Першочерговим завданням, яке було нерозривно пов'язане з економічною інтеграцією і торговельними відносинами країн СНД була митна політика. І одним із перших кроків при формуванні митної політики країн СНД було створення Ради керівників митних служб держав-учасниць СНД 3. У цьому Положенні було визначено, що Рада, за дотримання внутрішньодержавних процедур, розробляє і вносить пропозиції щодо основних напрямів митної політики держав-учасниць СНД, порядок стягнення митних зборів, застосування митних зборів, визначення країни походження товарів, оцінки товарів у митних цілях.

Відповідно до цих напрямів діяльності Радою були розроблені низка пропозицій і рекомендацій з формування митної політики, спрямованих на активізацію інтеграційних процесів у сфері митної справи, наприклад: 

- Угода про співробітництво та взаємодопомогу в митних справах 4;

- Угода про співпрацю митних служб з питань затримання і повернення незаконно вивезених та ввезених, культурних цінностей 5.

Ці угоди поклали початок формуванню митної політики, що відповідає вимогам економічної інтеграції країн СНД.

Важливу роль у розробці принципів митної політики має рішення Ради глав держав СНД «Про Основи митних законодавств держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав» 6. У статті 2 цих Основ митна політика визначається як складова частина внутрішньої і зовнішньої політики держав. 

Відправною точкою процесу митної співпраці держав – колишніх союзних республік у складі СРСР стали Угода про створення Співдружності Незалежних Держав і Статут СНД, які передбачали, разом з іншими сферами співпраці й інтеграції, створення зони вільної торгівлі між учасниками СНД. 

Крім цього продовжується співпраця України з Європейським Союзом. Але слід чітко усвідомлювати, що на сьогодні єдиного митного простору України та ЄС в повному обсязі ще не існує, відсутній єдиний зовнішньоторговельний режим та однакові умови зовнішньоекономічного регулювання.

Нині відбувається формування багатосторонньої митної взаємодії між Україною та ЄС. Відповідно до Угоди про асоціацію між Україною та ЄС планується розвивати співпрацю між законодавчими і виконавчими державними органами України та ЄС, визнаючи необхідність адаптації законодавств з метою вдосконалення правової основи інтеграційної взаємодії.

Розглядаючи механізми спрощення процедур торгівлі з позиції зовнішньоторговельного регулювання необхідно, передусім, відмітити, що в рамках співпраці України та ЄС здійснюються спроби: створити зону вільної торгівлі; сформувати єдиний митний тариф; визначити єдині заходи нетарифного регулювання; встановити єдиний порядок стягування непрямих податків за принципом «країни призначення»; встановити єдиний порядок запровадження і застосування вивізних митних зборів; прийняти єдиний порядок застосування технічних, медичних, фармацевтичних, санітарних, ветеринарних, фітосанітарних і екологічних стандартів, норм, правил і вимог відносно товарів; визначити основні заходи, що забезпечують взаємодію національних валютно-фінансових систем з метою створення сприятливих умов для розвитку взаємної торгівлі; прийняти єдиний порядок експортного контролю і механізм застосування спеціальних захисних, антидемпінгових і компенсаційних заходів 7, с.163. Усі ці механізми, безумовно, повинні вплинути на спрощення процедури торгівлі між Україною та ЄС. 

Хотілося б зазначити, що розвиток таких нових тенденцій митного регулювання неминуче призведе до гармонізації національних митних систем, а само національне митне законодавство при цьому повинне стати максимально адаптованим до сприймання іноземного учасника зовнішньоторговельної діяльності і гранично зрозумілим для вітчизняних підприємців.

Висновки. Україна повинна розробити власні підходи до вирішення проблеми гармонізації митного законодавства до міжнародних стандартів, адже реалізація цього механізму надає можливості для дії норм міжнародного права в рам¬ках вітчизняного митного правопорядку. Слід, проте, враховувати, що процес гармонізації митного законодавства укра¬їнської держави з правом європейських інтеграційних організацій має свої особливості, обумовлені рівнем відносин між партнерами. 




Література:

1. Буткевич В.Г. Міжнародне право. Основні галузі: підручник / за ред. В.Г. Буткевича. – Вид 2-ге. – К.: Либідь, 2012. – 816 с. 

2. Давиденко Л.М. Забезпечення прав і свобод громадян при здійсненні митнихпроцедур (організаційно-правові аспекти): дис... канд. юрид. наук: 12.00.07 / Академія митноїслужби України. – Д., 2007. – 209 с. 

3. Рішення про Положення про Раду керівників митних служб держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав від 30.05.2002 / [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/997_856

4. Угода про співробітництво та взаємодопомогу в митних справах від 15.04.1994 / [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/997_222

5. Угода про співробітництво митних служб щодо затримання та повернення незаконно вивезених і ввезених культурних цінностей 15.04.1994 / [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.nau.ua/doc/?code=997_739

6. Рішення про Основи митних законодавств держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав від 10.02.1995 / [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/997_509

7. Черкес М.Ю. Міжнародне право: підручник / М.Ю. Черкес. – К.: Правова єдність, 2009. – 329 с.



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота