ВИДАТКИ МІСЦЕВИХ БЮДЖЕТІВ НА СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ НАСЕЛЕННЯ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ВИДАТКИ МІСЦЕВИХ БЮДЖЕТІВ НА СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ НАСЕЛЕННЯ

18.04.2019 15:48

[Секція 7. Податкова система. Бюджетна система]

Автор: Грицай Лілія Ігорівна, студентка факультету фінансів, Тернопільський національний економічний університет ; Гупаловська Мирослава Богданівна, кандидат економічних наук, доцент кафедри фінансів, Тернопільський національний економічний університет


У сучасних умовах суттєво зростає роль та значення місцевих бюджетів, які активно впливають на соціально - економічні процеси як держави в цілому, так і окремих її територій.

Специфіка функціонування та особлива роль місцевих бюджетів виявляється у складі та структурі їх видаткової частини. Бюджетні видатки дають змогу розкрити і дослідити економічну сутність місцевих бюджетів, фінансову базу органів місцевого самоврядування, які покликані вирішувати завдання місцевого значення, забезпечувати населення публічними послугами, сприяти всебічному і гармонійному розвитку територій, реалізації державної фінансової політики.

Важливою складовою соціальної політики держави є соціальний захист та соціальне забезпечення населення. Видатки бюджету на соціальну сферу займають значне місце у видатках бюджету, при чому їх обсяг щорічно зростає. Разом з тим, рівень соціального захисту населення залишається низьким, тому пошук нових та ефективних методів оптимізації видатків на соціальний захист населення стає невідкладною проблемою, яку необхідно вирішувати.

Як зазначає О. Кириленко, із коштів місцевих бюджетів фінансуються найзначніші заходи держави в галузі економіки та соціальної політики [1].

Видатки місцевих бюджетів тісно пов’язані з інтересами всього суспільства і безпосередньо впливають на добробут населення. Виконання видаткової частини бюджету в частині соціального захисту сприяє задоволенню життєво необхідних потреб кожного громадянина на рівні не нижче прожиткового мінімуму.

Сучасна система соціального захисту населення в Україні включає такі основні елементи: сукупність державних соціальних гарантій, у тому числі соціальні пільги окремим категоріям населення; традиційну форму державної, соціальної допомоги та соціальне страхування.

Головна відмінність українських соціальних стандартів від їхніх європейських аналогів в тому , що в Україні ці величини часто збільшуються виходячи суто з політичних міркувань, без урахування економічної динаміки та реальних можливостей економіки [2].

З метою забезпечення найефективнішого використання бюджетних коштів на соціальний захист їх розподіл здійснюють на основі принципу субсидіарності з урахуванням критерії повноти надання гарантованих послуг та наближення їх до безпосереднього споживача.

За рахунок місцевих бюджетів реалізується значно ширше коло соціальних програм, які охоплюють різні верстви та демографічні групи населення. Одним із найбільш пріоритетних напрямів фінансування є соціальних видатків є соціальний захист сім’ї, молоді та дітей. Про це свідчить найбільша частка видатків на зазначені цілі у структуру видатків місцевих бюджетів на соціальний захист, яка у 2017 році складала 63%. Більше 10 % становлять кошти, виділені на соціальний захист на випадок непрацездатності. 

Соціальний захист можна розглядати як систему юридичних, економічних, фінансових та організаційних засобів та заходів у державі щодо захисту населення від несприятливих наслідків соціальних ризиків. Виконання видаткової частини бюджету пов’язане з використанням бюджетних коштів. Це питання завжди було в центрі уваги науковців і практиків, оскільки в процесі фінансування розкривається призначення бюджету, його спрямованість на виконання функцій держави та органів місцевого самоврядування, характеризується ефективність використання бюджетних ресурсів [3].

На даний час, необхідним є поглиблення теоретико-методологічних засад фінансового забезпечення системи соціального захисту населення, розкриття її сутності як складової регуляторного механізму фінансової політики країни, що надасть змогу посилити взаємозв'язок фінансового регулювання із динамікою соціально-економічного розвитку.

Разом з тим, в сучасних економічних умовах важливим є обґрунтування напрямів удосконалення механізму фінансового забезпечення соціального захисту населення з урахуванням провідного досвіду країн із розвинутою та трансформаційною економікою, стратегічних завдань соціального та економічного розвитку країни. Доцільним є подальший розвиток положень щодо бюджетного, податкового, страхового, кредитного механізмів системи соціального захисту.

Отже, соціальний захист населення має важливе значення, а тому потребує першочергового бюджетного фінансування. Враховуючи низький рівень соціальної безпеки громадян, недостатню ефективність діючої системи соціального захисту населення, а також значну залежність населення від соціальних допомог і соціальних послуг, що надаються за рахунок коштів бюджету, виникає потреба в пошуку альтернативних джерел фінансування соціальних проектів, модернізації всієї системи функціонування мережі установ соціальної сфери і вдосконалення форм надання соціальних бюджетних допомог. 

Література:

1. Кириленко О.П. Місцеві бюджети України (історія,теорія,практика). – К.:НІОС. 2000. – 384 с.

2. Толуб’як В.С. Фінансові механізми пенсійного забезпечення: Монографія /В.С.Толуб’як. –Тернопіль: ТзОВ «Терно- граф», –2011. – 336с.

3. Скулиш Ю.І. Проблеми та перспективи бюджетного забезпечення соціальної сфери в Україні : монографія / Ю.І.Скулиш. –К. –2012. – 288с.



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота