КРИМІНОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЖЕРТВИ ЗЛОЧИНУ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

КРИМІНОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЖЕРТВИ ЗЛОЧИНУ

26.10.2020 10:23

[Секція 4. Кримінальне право. Кримінальне процесуальне право. Криміналістика. Кримінологія. Кримінально-виконавче право. Судоустрій. Правоохоронні органи, прокуратура та адвокатура]

Автор: Смірнова Валентина Михайлівна, студентка 2 курсу магістратури за спеціальністю «Правоохоронна діяльність», Хмельницького університету управління та права імені Леоніда Юзькова


Значення жертви у вчиненні злочину розглядалася ще в давніх пам’ятках світової культури. Вивчаючи особу будь-якої людини (у тому числі особу злочинця і потерпілого) як суб’єкта того чи іншого виду соціальної діяльності, слід мати на увазі, що між особою та її поведінкою існує нерозривний зв’язок. 

Боротьба зі злочинністю не може бути ефективною без глибокого знання про те, хто і чому вчинює злочин. Звідси виникає потреба виділити особу злочинця. Але, вивчаючи особу злочинця, розроблюючи методи такого вивчення, не можна обмежуватися лише констатацією тих демографічних, ділових, кримінально-правових, морально-психологічних особливостей, що характеризують людей, які вчинювали злочини. 

Роль жертв у виникненні й розвитку ситуацій злочинів зазвичай дуже значна, тому потрібний аналіз кримінологічно значимих ролей жертв і облік усіх віктимологічних обставин, як вихідної бази для конкретних висновків і узагальнень. Знання особи і поведінки потерпілих потрібно також для прийняття рішень про забезпечення їх особистої безпеки. Дослідження і облік характеристик осіб жертв і злочинів необхідно для недопущення віктимологічного рецидиву. 

Що ж включає в себе поняття “особа жертви злочину”? Особу потерпілого можна розглядати лише в тому випадку, якщо людині внаслідок суб’єктивного бажання злочинця або суб’єктивної обстановки було завдано фізичного, морального або матеріального збитку від протиправної дії, незалежно від того, визнана вона у встановленому законом порядку потерпілою чи ні, і чи оцінює вона себе такою суб’єктивно. Поняття жертви зазвичай ототожнюється з поняттям потерпілого. 

Вважаємо, що така позиція не є цілком вірною, адже потерпілим згідно зі ст. 55 Кримінального процесуального кодексу України може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди [1]. Жертва, у свою чергу, може і не бути учасником процесу, тому й не визнаватися такою процесуально. 

Таким чином, поняття жертви в кримінології є ширшим за змістом, ніж потерпілого в кримінальному процесі. 

Отже, під жертвою злочину з точки зору кримінологічної віктимології слід розуміти потерпілу від злочину фізичну особу незалежно від того, чи визнана вона такою у кримінально-процесуальному порядку і чи оцінює себе такою суб’єктивно. 

Найбільш вірним і повним визначенням, що відображає суть вищезазначеного, на наш погляд, є визначення жертви злочину, під якою слід розуміти особу, або спільноту людей (у тому числі народ, націю, суспільство загалом), яким злочином заподіяно шкоду. 

До структури особи потерпілого входять: 1) соціально-демографічні якості (стать, вік, освіта, сімейний стан тощо); 2) кримінально-правова характеристика (роль жертви в генезисі злочинної поведінки та у створенні криміногенної ситуації); 3) соціально-рольова характеристика, що включає в себе сукупність видів діяльності особи в системі суспільних відносин як громадянина, сім’янина, члена трудового колективу тощо; 4) морально-психологічна характеристика, що відображає ставлення особи до соціальних цінностей і соціальних функцій, які вона виконує. 

Вона виявляється у ставленні до держави, суспільства, громадянських обов’язків, колективу, оточуючих людей, себе тощо. Сюди ж належить і кримінально-правова система особи, тому що потерпілий зазвичай з’являється в процесі застосування кримінально-правових норм. Сьогодні кримінологія, у тому числі й віктимологія, мають дані, що можуть бути основою для низки нових і важливих теоретичних та практичних висновків. 

Жертва у віктимології -– це особа або певна спільнота людей, котрій прямо чи опосередковано завдано будь-якої шкоди від злочинного посягання. Таке широке трактування особи потерпілого дає можливість комплексно дослідити всі її ознаки. 

Латентна жертва – це особа, що реально постраждала від злочину, але з якихось причин цей факт залишився невідомим для офіційного обліку. Тож латентними жертвами є і ті потерпілі, котрим закон надав право вибору – повідомляти чи не повідомляти про злочин, який стався (справи приватного обвинувачення). Важливо також розрізняти випадки, коли статус потерпілого особа приписує собі без достатніх на те підстав і, навпаки, коли він їй нав’язується. 

Роль жертви може бути реальною та уявною (мається на увазі її самооцінка). Принципове значення має і виділення персоніфікованих та колективних ролей. Хоча віктимологія, переважно, вивчає конкретні жертви, але не варто забувати, що нерідко саме від групової поведінки залежить процес перетворення на жертву як групи осіб, так і окремих її членів. 

Можна виділити такі ще види жертв злочинів: 

1). Випадкова жертва – коли особа стає такою внаслідок збігу обставин. Взаємовідносини, що виникли між жертвою та злочинцем, не залежать від їхніх волі та бажання. 

2). Жертва з незначним ступенем ризику – особа, що живе при нормальних для всіх людей факторах ризику і віктимність якої зросла непередбачено під впливом конкретної несприятливої ситуації. 

3). Жертва з підвищеним ступенем ризику – особа, котра має низку віктимних ознак. До цієї категорії належать два основних види жертв: а) жертви необережних злочинів – коли характер роботи, яку вони виконують, або їхня поведінка в громадських місцях мають більш високу, ніж звичайно, віктимність; б) жертви умисних злочинів, соціальний статус яких або роль, яку вони виконують, пов’язані з підвищеним ризиком (працівники правоохоронних органів і воєнізованої охорони тощо). 

Жертвами цього типу можуть бути й особи, віктимність яких зросла внаслідок конкретних взаємин між жертвою та злочинцем, а також діями третіх осіб, котрі породили конфліктну ситуацію. Віктимність може проявитися також у манерах поведінки майбутньої жертви, в її зовнішньому вигляді. 

4). Жертва з дуже високим ступенем ризику – особа, морально-соціальна деформація якої не відрізняється від правопорушників. Вона характеризується стійкою анти суспільною спрямованістю, схильністю до алкоголю, наркотиків, статевою розбещеністю тощо.

Кінцевою метою вивчення жертв є підвищення ефективності запобігання конкретних злочинів і злочинності загалом шляхом здійснення цілеспрямованого впливу як на злочинців, так і на потенційних жертв злочинів. Виділимо наступні ознаки жертви злочину: випадкова жертва, жертва з незначним ступенем ризику, жертва з підвищеним ступенем ризику, жертва з дуже високим ступенем ризику.

Список використаних джерел:

1. Кримінальний процесуальний кодекс України від 13 квітня 2012 р.№ 4651-VI [Електронний ресурс]. / Офіційний web-сайт Верховної Ради України. – Режим доступу: http:www.zakon().rada.gov. ua/laws/show/ 4651-17/ 

2. Курило В.І.. Михайлов О.Є., Яра О.С. Кримінологія: Загальна частина: Підручник. / В.І. Курило, О.Є. Михайлов, О.С. Яра. – К.: Кондор, 2006. – 191 с. 

3. Курс кримінології: Загальна частина: Підручник: У 2 кн. / О.М. Джужа, П.П. Михайленко, О.Г. Кулик та ін.; За заг. Ред. О.М. Джужи. – К.: Юрінком Інтер, 2001. – 352 с.

4. Черніков Е. Потерпілий як ознака складу злочину, передбаченого статтею 140 Кримінального кодексу України (невиконання або неналежне виконання професійних обов’язків медичним або фармацевтичним працівником). Вісн. Нац. акад. прокуратури України. 2015. № 3. С. 119–125.

________________

Науковий керівник: Плисюк Наталя Миколаївна, кандидат юридичних наук, доцент, Хмельницький університет управління та права імені Леоніда Юзькова



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота