ОБ’ЄКТ ТА ОСОБЛИВОСТІ ПРЕДМЕТА КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВОПОРУШЕННЯ НАРУГИ НАД ДЕРЖАВНИМИ СИМВОЛАМИ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ОБ’ЄКТ ТА ОСОБЛИВОСТІ ПРЕДМЕТА КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВОПОРУШЕННЯ НАРУГИ НАД ДЕРЖАВНИМИ СИМВОЛАМИ

27.10.2021 21:17

[Секція 4. Кримінальне право. Кримінальне процесуальне право. Криміналістика. Кримінологія. Кримінально-виконавче право. Судоустрій. Правоохоронні органи, прокуратура та адвокатура]

Автор: Іванченко Олександра Юріївна, студентка ІV курсу, Таращанського технічного та економіко-правового фахового коледжу


Невід’ємною належністю кожної держави є державний герб, прапор і гімн, які уособлюють символи її суверенітету. Державні символи представляють державу, ідентифікують її з-поміж інших країн, у них закладено глибокий зміст, пов’язаний з історією та сучасністю держави, ментальністю її народу, в них символічно відображено національну ідею. Будь-яка неповага, виявлена щодо них, розглядається як свідома ганебна дія, спрямована на адресу цієї держави, що суперечить міжнародному праву [2]. Окремі питання кримінальної відповідальності за наругу над державними символами знайшли відображення у працях Н.О. Гуторової, С.Ф. Денисова, О.О. Кашкарова, В.В. Налуцишина, О.М. Омельчука, М.І. Хавронюка, С.С. Яценка та ін. Міжнародно-правові аспекти відповідальності за такі дії досліджували М.А. Баймуратов, В.А. Василенко, Р.А. Каламкарян, Ю.М. Колосов, І.І. Лукашук, Г.І. Тункін. Об'єктом даного кримінального правопорушення є авторитет української держави, який підривається у разі посягання на державні символи як України, так і іноземної держави [2].

Предметом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 338, є державні символи України – Державний Прапор України, Державний Герб України і Державний Гімн України [1]. Порядок використання державних символів України регламентується Указом Президента України «Питання щодо використання державних символів України» [3]. Наруга над іншого роду емблемами і прапорами не утворює даного кримінального правопорушення. Для кваліфікації за ч. 1 ст. 338 КК не має значення, встановлені чи підняті Герб або Прапор, виконується Гімн України чи ні [2, 3]. Предметом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 338, є офіційно встановлені або підняті державний прапор і державний герб будь-якої іншої держави [3]. До предмета цього кримінального правопорушення не належать: а) прапори і герби, які не є символами іноземних держав; б) прапори і герби міжнародних організацій; в) прапори і герби іноземних держав, які не були офіційно встановлені або підняті. Офіційно встановленим або піднятим вважається прапор (герб), який піднято (встановлено) на території посольства чи консульства або у зв'язку з візитом делегації іноземної держави у місці її зустрічі тощо. Знищення чи пошкодження прапора (герба), який не був офіційно піднятий (встановлений), інша публічна наруга над ними або над прапором (гербом) міжнародної організації, якщо це було поєднано з порушенням громадського порядку і супроводжувалось особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом, можуть бути кваліфіковані за ст. 296 КК України, як хуліганство [3]. Не можна розцінювати як публічну наругу над прапором іноземної держави дії, пов’язані з його спаленням, скажімо, біля резиденції дипломатичного представництва або міжнародної організації, якщо такий прапор особа принесла із собою. Вони підлягають кваліфікації лише за ст. 296 КК України у разі, коли було наявне порушення громадського порядку, що супроводжувалось особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом [3].

Література:

1. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України / відп. ред. С.С. Яценко. – 4-евид., перероб. і доп. – К. : А.С.К., 2005.– 848 с. 

2. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України / за ред. П.П. Андрушка, В.Г. Гончаренка, Є.В. Фесенка. – (2-е вид., перероб. та доп.) – К. : Дакор, 2008. – 1428 с.

3. Напиральська В.І. «Кримінальна відповідальність за наругу над державними символами: міжнародно-правовий аспект» - Електронний ресурс- режим доступу - http://pravoznavec.com.ua/period/article/11452/%C2

________________ 

Науковий керівник: Голобородько Наталія Володимирівна, викладач юридичних дисциплін першої категорії, Таращанського технічного та економіко-правового фахового коледжу



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота