КОПЕНГАГЕНСЬКІ КРИТЕРІЇ ЯК УМОВА ВСТУПУ ДО ЄС: УКРАЇНСЬКИЙ АСПЕКТ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

КОПЕНГАГЕНСЬКІ КРИТЕРІЇ ЯК УМОВА ВСТУПУ ДО ЄС: УКРАЇНСЬКИЙ АСПЕКТ

18.05.2023 17:00

[2. Юридичні науки]

Автор: Хільченко Анна Андріївна, студентка міжнародно-правового факультету Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого


Відповідно до ст. 49 Маастрихтського договору, будь-яка європейська держава, що шанує принципи, закріплені у ст.6 цього договору, може звернутися з поданням щодо членства в Союзі. Проте, існують певні критерії, яким має відповідати країна-кандидат. У червні 1993 року на засіданні Європейської Ради у Копенгагені, були прийняті Копенгагенські критерії вступу до Європейського Союзу, з часом їх було поглиблено та уточнено. Відповідно  до цих критеріїв, вступ до ЄС можливий тільки у тому випадку, коли  держава  зможе  взяти  на  себе  обов’язки членства,  реалізувавши  низку  економічних та політичних вимог. Копенгагенські критерії складаються з трьох основних груп – політичний, економічний та «членський» критерій. 

Перший критерій (політичний) полягає у стабільності всіх інститутів, які є гарантами реалізації прав людини, поваги та захисту прав меншин. Тобто, вимоги до кандидата фіксуються саме на сталості та непохитності інститутів, що мають гарантувати демократію і верховенство права на будь-якому рівні. Політичний критерій втілено у статті 6 Договору про Європейський Союз, яка закріплює, що «Союз базується на принципах свободи, демократії, поваги до прав людини і основних свобод та верховенства права». 

Країни, які бажають стати членами ЄС, повинні не лише закріпити принципи демократії і верховенства права у своїх конституціях, але й втілювати їх у повсякденне життя. Конституції країн-заявників мають гарантувати демократичні свободи, включаючи політичний плюралізм, свободу слова і свободу совісті. Вони встановлюють демократичні інститути та незалежні органи правосуддя, органи конституційної юрисдикції, що створює умови для нормального функціонування державних установ, проведення вільних і справедливих виборів, періодичної зміни правлячої парламентської більшості, а також визнання важливої ролі опозиції в політичному житті.[2]

Наближуючись до вступу в ЄС, Україна вже виконала перший критерій - національним законодавством встановлені норми, принципи та гарантії прав, свобод та інших цінностей ЄС. Наприклад, Конституція України закріпила гарантії захисту прав – політичних, соціальних та економічних; встановила демократичні інститути та незалежні органи правосуддя, конституційної юрисдикції. Це сприяє функціонування як держави, так і системи її установ. У той же час, поряд із Конституцією України наявні також і міжнародні нормативні акти, наприклад, Міжнародний пакт про громадянські та політичні права, Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права.

У відповідності з політичним критерієм, в Україні були прийняті нові закони щодо виборчого процесу, скасовано смертну кару, ухвалено Закон України «Про виконання рішень Європейського суду з прав людини»; проведено реформу прокуратури щодо обмеження повноважень цього органу. 

Другий критерій (економічний) полягає в існуванні ефективної ринкової економіки, а також спроможності впоратись з конкурентним тиском та ринковими силами в межах Європейського Союзу. Характеризуючи наявність дієвої ринкової економіки у країни-кандидата необхідно виділити такі складові, як наявність достатньо широкої правової бази, що включає в себе регулювання права власності, виконання законів та інших нормативно-правових актів; рівновага між попитом і пропозицією, що буде виступати у якості результату вільної взаємодії ринкових сил; відсутність будь-яких перешкод для доступу на ринок і можливого виходу з цього ринку; лібералізація торгівлі і цін. Також важливими є питання про досягнення стабільності на ринку – цінова рівновага, стабільність державного фінансування та платіжного балансу; спільна суспільна думка відносно ключових питань економічної політики; достатність розвитку фінансового сектору з метою спрямування збережень та/або інвестування виробництва.

На виконання вище зазначеного критерію,  в Україні поступово підвищується рівень продуктивності виробництва та розширюється база економічного зростання; Україна отримала від ЄС та США статус країни з ринковою економікою; у сфері фінансових послуг Національним банком України прийнято постанови з метою вдосконалення процесу аудиту та нагляду у банківському секторі; схвалено відповідне законодавство щодо врегулювання ринків цінних паперів; реформовано систему щодо порядку проведення аудиту та створення комп’ютерних реєстрів податкових накладних і відповідної автоматизованої системи; відбулося вдосконалення у сфері прав інтелектуальної власності. 

Дотримання третього критерію  (критерію  членства), є обов’язком для кожної країни-члену  Європейського  Союзу  та  полягає у  здатності  взяти  на  себе  обов’язки  членства, включно з дотриманням цілей політичного, економічного та валютного союзу. 

При проведенні переговорів із країною-кандидатом, наявні 31 критерій членства від ЄС. Ці критерії відповідають одному із 31 розділу  acquis communautaire («спільного доробку ЄС»). Конкретизуючи критерій членства, важливо зазначити що країна, що є кандидатом, здатна взяти на себе зобов’язання членства у ЄС, дотримуватися цілей та приписів Договору про Європейський Союз, здійснювати співробітництво у спільній зовнішній політиці, політиці у сфері безпеки і тд.

Відповідно до цього критерію, Україна знаходиться ще на стадії розробки та прийняття, хоча наявна обіцянка Єврокомісії надати Україні свою попередню оцінку. Тобто, якщо Єврокомісія позитивно оцінить прогрес реформ в Україні за розділами acquis ЄС, є можливість прийняття рішення Європейською радою про початок переговорів з Україною вже восени 2023 року. За попередніми даними моніторингу Українського центру європейської політики, станом на кінець 2022 року загальний прогрес виконання Україною Угоди про асоціацію становить майже 55%, з яких досконале виконання дорівнює лише 30,6%. Середній бал оцінки Єврокомісії становить 2,16 із 5 можливих, а сумарний бал за всіма розділами — 69 із 160. Згідно з аналізом Єврокомісії, Україна має хороший рівень підготовки, що в числовому еквіваленті дорівнює «4», лише у секторах енергетики, митного союзу, зовнішніх зв’язків і зовнішньої, безпекової та оборонної політики. Для порівняння, країни, які перебувають у переговорному процесі з ЄС, мають сумарний бал від Європейської комісії не нижче 80. 

Оцінка Єврокомісії для України означає, по-перше, що країну чекає величезний пласт роботи з імплементації законодавства ЄС, який потребуватиме високого рівня кадрової й інституційної спроможності. По-друге, для досягнення повної готовності до членства Україні не можна збавляти темпи і якість реформ, — Єврокомісія щороку здійснює моніторинг наближення законодавства і може знизити оцінку в разі відкатів, що гальмуватиме процес вступу до ЄС.

Таким чином, Копенгагенські критерії є важливою умовою для країни-кандидата. Вони є показником, чи готова країна бути членом ЄС, чи має спільні з Союзом цілі та чи готова ця країна до співробітництва. Проаналізувавши ці критерії, можна сказати, що для країни, яка бажає стати членом ЄС, їх виконання є доволі трудомістким та затратним процесом, що за своєю суттю має охопити усі суспільно-політичні сфери країни. Цікавим фактом є те, що для початку переговорів країни-кандидата з ЄС має бути виконаний лише перший критерій, але навіть виконання низки всіх умов, що зазначені у Копенгагенських критеріях не дають гарантії щодо вступу країни до ЄС. Це лише один із кроків до переговорів, бо ЄС лишає за собою ЄС право визначати момент, коли він буде готовий прийняти нових членів. 

Список використаних джерел:

1. Солодкова, Катерина, and Дмитро Бойчук. "Копенгагенські та Мадридські критерії вступу до Європейського Союзу: перспективи для України." Молодий вчений 11 (75) (2019): 400-403.

2. Біловол, В. С., and А. О. Біленко. "Правові основи членства держав у Європейському Союзі та перспективи для України." Юридичний науковий електронний журнал 1 (2020): 282-284.

3. Жовква І. І. Критерії членства СОТ, ЄС та НАТО. Інтеграційні перспективи України / В. Р. Сіденко, І. І. Жовква, Г. М. Немиря, Г. М. Перепелиця// Аналітичне дослідження. – Київ, 2010. – 84 с.

4. Копенгагенські критерії. URL: http://ukrcei.org/uploads/files/default/kopengagenskie_kriterii.pdf

5. Міхель Д. О. Копенгагенські критерії як чинники розбудови демократичних процесів та наближеності до європейського рівня життя в Україні / Д. Міхель// Наукові праці. Політологія. – 2010. – Випуск 137. Том 149. – С.153–157

6. Журавльова І. О. Україна і Копенгагенські критерії інтеграції до ЄС. URL:https://dspace.nlu.edu.ua/bitstream/123456789/11332/1/Guravlyova349-354.pdf

7. “Як Україні швидше вступити до ЄС: кілька речей, про які потрібно знати.” Зеркало недели | Дзеркало тижня | Mirror Weekly, zn.ua/ukr/POLITICS/jak-ukrajini-shvidshe-vstupiti-do-jes-kilka-rechej-pro-jaki-potribno-znati.html. Accessed 8 May 2023.

__________________

Науковий керівник: Мусієнко Аліна Олегівна,  Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого 



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота