ПРО ВИЗНАЧЕННЯ МИТНОЇ ВАРТОСТІ ТОВАРІВ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ПРО ВИЗНАЧЕННЯ МИТНОЇ ВАРТОСТІ ТОВАРІВ

26.05.2023 17:46

[2. Юридичні науки]

Автор: Карпишина Ольга Олегівнa, студенткa 1 курсу СО «Магістр» юридичнoгo фaкультету Донецького національного університету iменi Вaсиля Стусa


Нинішній етап розвитку України супроводжується стрімкими змінами, що стосуються як суспільства, так і економіки. Зміни відбуваються й у сфері зовнішньоекономічної діяльності, зокрема існують проблемні питання, що стосуються визначення та коригування митної вартості товарів, через які досить часто виникають судові спори між митними органами та суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності.

Теоретичну основу питань митної вартості становлять праці науковців у сфері митної справи: О.П. Гребельника,  О.Ф. Запорожець, С.М. Мінакова, І.Г. Бережнюка, О.П. Борисенка, П.В. Пашка, С.С. Терещенка, С.Г. Войтова та ін.

Відповідно до ст. 49 Митного кодексу України (далі – МК України), митна вартість визначається як вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Цілями використання відомостей про митну вартість товарів є: нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунок податкового зобов’язання, визначеного за результатами документальної перевірки [1].

Митна вартість як категоріальна одиниця має досить складний зміст, структуру та подвійну природу, зокрема:

– економічну (митна вартість – це величина, що використовується в митному оподаткуванні як база нарахування митних платежів та є сумою, яка підлягає сплаті за товар); 

– правову (митна вартість – це правова категорія, яка характеризує товар як предмет економічних та зовнішньоторговельних операцій) [2]. 

Необхідно вказати, що МК України поділяє методи  визначення митної вартості товарів, які ввозяться на територію України відповідно до митного режиму імпорту та визначення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України в митних режимах, відмінних від митного режиму імпорту. 

Визначення митної вартості товарів, що ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами як: основний (за ціною договору) та другорядні (за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, на основі додавання вартості (обчислена вартість) та резервний).

Основним із перелічених вище методів є метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, що імпортуються (вартість операції). У разі, коли митна вартість не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу застосовується наступний. Така послідовність є важливою, оскільки від неї залежить, яку суму митних платежів будуть нараховані та сплачені до державного бюджету України. 

На практиці, досить часто при перевезенні товарів через митний кордон України, у разі непогодження задекларованої величини митної вартості товарів пропонується розраховувати таку вартість за резервним методом. Зазвичай такий розрахунок  призводить до її суттєвого підвищення, тому сума митних платежів збільшується. Як наслідок, суб’єкти господарювання вимушені звертатися до суду за захистом свого порушеного права з позовами про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів. 

Доцільно зазначити, що згідно з результатами шостої хвилі щорічного опитування більше 70% імпортерів, що стикалися з труднощами при процедурі визначення митної вартості, повідомляють про необґрунтоване збільшення митної вартості товарів та відмову митниці визнавати контрактну ціну товару. Більше 60% повідомляють про непрозоре визначення митної вартості товарів та вимоги надати багато документів [3], що свідчить про збільшення судових процесів. 

Процедура контролю правильності визначення митної вартості товарів та її коригування закріплена в статтях 54-55 МК України. Зокрема, статею 55 МК України передбачений обов’язок митниці обґрунтувати причини, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, а також пред’явити декларанту наявну в митниці інформацію, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування. Тому, недостатнє обґрунтування або необґрунтування митницею своїх рішень може свідчити про порушення презумпції невинуватості платника податків. 

У постанові Верховного Суду від 18.07.2022 у справі № 815/3805/16 вказано, що митний орган повинен вказати, чому з поданих документів неможливо встановити митну вартість та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника [4]. Окрім того, витребовувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст. 53 МК України.

Отже, можна зробити висновок, що для справедливого та якісного визначення митної вартості та для дотримання порядку застосування кожного з методів, необхідно більш чітке закріплення такого порядку за кожним з методів у законодавстві. Також при винесенні рішення митним органом зобов’язати їх надавати вичерпний перелік підстав, згідно з яким не може бути застосований кожен попередній метод визначення митної вартості. 

Література:

1. Митний кодекс України: Закон України від 13 березня 2012 року, № 4495-VI. Відомості Верховної Ради України. 2012. № 44-45, № 46-47, № 48. Ст.552.

2. Мінакова С.М., Запорожець О.Ф. Проблемні аспекти визначення та коригування митної вартості товарів в Україні. Держава та регіони. Серія економіка та підприємництво. 2019. № 2. С. 107. 

3. Саварець А.В. Митна вартість: презумпція вини. URL:https://www.epravda.com.ua/columns/2023/04/24/699425/index.amp

4. Постанова Верховного суду, № 815/3805/16. Єдиний державний реєстр судових рішень. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/105290434 (дата звернення 23.05.2023).

______________________


Науковий керівник: Петренко Ганна Олександрівна, кандидат економічних наук, доцент, Донецький національний університет імені Василя Стуса




Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота